- Ты мне тихо скажешь: "Я люблю тебя...", по щекам струятся слёзы в капельках дождя, потеряла туфли, ветер поломал твой зонт, неожиданная встреча, вечер, бархатный сезон...
- Розумієшь: після тебе я кохання не зустріла, відчайдушний пошук був - але душу не зігріла, скільки бачила в житті - всі такі: на самоті... Та нарешті, під дощем, ти мені прошепотів:
- Я люблю тебя - пусть сейчас дождь идёт стеной... - Я кохаю тебе, та завжди буду поруч з тобою... Небеса малювали наш шлях - та нарешті зустрілися знову ми...
- Вижу радуги свет в глубине твоих глаз... - Бачу райдуги сполохи в твоїх очах...
Кто сказал, что Землю оставили ангелы?
На долонях-крилах сонце нас зігріло, час минає - та буває, що в житті "дощить"... Але, якщо серце мріє, а в душі живе надія - то любовь твою ничто не в силах погасить...
- Я люблю тебя - пусть сейчас дождь идёт стеной... - Я кохаю тебе, та завжди буду поруч з тобою... Небеса малювали наш шлях - та нарешті зустрілися знову ми...
- Вижу радуги свет в глубине твоих глаз... - Бачу райдуги сполохи в твоїх очах...
